Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) — тип нуклеїнових кислот у живих організмах, які є біополімерами, що складаються з нуклеотидів. У нуклеотидах ДНК міститься залишок фосфорної кислоти, моносахарид дезоксирибоза і чотири нітрогеновмісні основи — аденін, тимін, цитозин і гуанін. Молекула ДНК зазвичай дволанцюгова, тобто формується з двох ланцюжків нуклеотидів, які з’єднані між собою за принципом комплементарності (доповнення). Навпроти кожного нуклеотиду одного ланцюга розміщується той нуклеотид, який йому відповідає: аденіловий — тимідиловий (АТ), цитиділовий — гуаніловий (ЦГ). Тому ДНК має форму подвійної спіралі. Основна функція ДНК — збереження та відтворення генетичної інформації.